для архіву

1. n

1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)

2) реєстрація, облік

3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані

4) протокол; стенограма; офіційний документ

5) pl юр. матеріали судової справи

6) pl архів

7) характеристика, репутація; факти (про когось)

8) досягнення; результати діяльності

9) спорт. рекорд

10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограма

11) грамофонна платівка (пластинка)

12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)

13) історична пам'ятка

14) (the record) юр. суть справи

15) юр., бібл. показання свідка; свідок

16) поет. пам'ять

2. adj

рекордний; небувалий, нечуваний

1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)

2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)

3) записувати на плівку (платівку)

4) записуватися (про звук)

5) знімати, фотографувати

6) увічнювати

7) співати, заливатися (про птаха)

8) свідчити

* * *

1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)

2) реєстрація, облік

3) протокол ( засідання); стенограма; офіційний документ

4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності

5) cпopт. рекорд

6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограма

7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)

8) ( the record) юp. суть справи

9) юp., дiaл. показання свідків; свідок

10) пoeт. пам'ять

1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)

2) записувати на плівку, платівку; записуватися ( про звук); знімати ( фoтo- або кіноапаратом)

3) увічнювати

4) співати, заливатися ( про птаха)

5) icт. свідчити

1. n

1) рулон

2) клубок

3) згорток; сувій

4) трубка; щось згорнуте в трубку

5) кругляк, котушка; балабушка; коток

6) валик; складка

7) булочка (тж roll of bread)

8) військ. скатка

9) відомість; реєстр; поіменний список

10) військ. іменний список особового складу

11) юр. офіційний список адвокатів

12) протокол (судочинства)

13) (the Rolls) pl іст. судовий архів на Парк-Лейн

14) крутіння, качання

15) хитання, хвилювання

16) хитавиця

17) хода перевальцем

18) гуркіт (грому)

19) барабанний бій, барабанний дріб

20) хвиляста поверхня

21) pl розм. булочник, пекар

22) амер., розм. гроші; пачка грошей

23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці

24) архт. завиток іонічної капітелі

25) ав. бочка, подвійний переворот через крило

26) спорт. перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба)

2. v

1) котити

2) котитися

3) вертіти, обертати, повертати

4) вертітися, обертатися, повертатися

5) валяти, качати

6) валятися, качатися

7) скручувати, згортати

8) загортати

9) качати, колисати

10) колихатися, хвилюватися (про море тощо)

11) кренитися, хилитися

12) мор. зазнавати бортової хитавиці

13) ходити похитуючись (перевалюючись)

14) плавно текти, котити хвилі; струменіти

15) валувати (про дим)

16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість)

17) гриміти, гуркотіти, лунати

18) вимовляти гучно (розкотисто)

19) вибивати дріб (про барабан)

20) розкачувати (тісто)

21) друк. накатувати

22) амер. просуватися (рухатися) уперед

23) амер., розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо)

24) коткувати (ґрунт); накочувати, уторовувати (дорогу)

25) трамбувати котком (шосе)

26) мет. вальцювати, плющити

* * *

1) рулон; клубок

2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка

3) балабушка; валик (нaпp., волосся)

4) валик друкарської машинки

5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет

6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-Лейн

7) обертання, катання

8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця

9) хода перевальцем

10) гуркіт, перекіт ( грому)

11) бій барабана; барабанний дріб

12) хвиляста поверхня

13) рукописна книга (особл. у сувої)

14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші

15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)

16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток

17) apxiт. завиток іонічної капітелі

18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта

19) гeoл. антикліналь

20) aв. бочка, подвійний переворот через крило

21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки

22) м'яка папка ( шкіряна)

1) котити; котитися

2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися

3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)

4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)

5) загортати

6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)

7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці

8) ходити погойдуючись або перевальцем

9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)

10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)

11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)

12) качати, розкочувати ( тісто)

13) пoлiгp. накатувати

14) aмep. просуватися, рухатися вперед

15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування

16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)

17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити

18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії

1. n

1) напилок, терпуг; слюсарна пила

2) пилочка (для нігтів)

3) перен. шліфування, обробка (літературного твору)

4) розм. хитрун; пройдисвіт

5) швидкозшивач; реєстратор (для паперів)

6) шпилька (для наколювання паперів)

7) підшиті документи (папери)

8) підшивка газети

9) картотека

10) досьє

11) ряд, шеренга; колона (людей)

12) черга, хвіст

13) шах. вертикаль

14) заячий слід

2. v

1) пиляти; підпилювати; шліфувати терпугом

2) доопрацьовувати, обробляти (твір тощо)

3) підшивати, зберігати (папери)

4) здавати в архів

5) амер. подавати (представляти) документи

6) прийняти для виконання (замовлення)

7) рухатися колоною; іти один за одним

* * *

1) напилок, слюсарна пилка; пилочка ( для нігтів); шліфування, обробка (особл. літературного твору)

2) хитрун, пройдисвіт

1) швидкозшивач, реєстратор ( для паперів); шпилька ( для наколювання паперів)

2) підшиті документи, папери; підшивка ( газети); справа, досьє

3) = file-cabinet

4) , кoмп. файл, масив

1) зберігати, підшивати ( папери) у певному порядку (тж. file away); підшивати ( газети); здавати до архіву; реєструвати ( документи)

2) aмep. подавати, представляти документи; звертатися із заявою, проханням

3) передавати ( повідомлення) по телефону, телеграфу ( про журналіста)

4) прийняти ( замовлення) для виконання

1) ряд, шеренга; колона ( людей)

2) черга, хвіст

3) шax. вертикаль

4) заячий слід

1. n

1) кільце; обручка; перстень

2) обруч; обід; обідок

3) оправа (окулярів)

4) звич. pl спорт. кільця

5) кільце корзини (баскетбол)

6) коло, окружність

7) кружок, круг

8) військ. оточення; кільце оточення

9) циркова арена

10) ринг; майданчик (для боротьби)

11) (the rings) plзбірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери

12) ринг, об'єднання спекулянтів, торговців, фабриканти (для контролю за ринком, цінами)

13) кліка, ватага, банда

14) (the R.) спорт. бокс

15) річне кільце деревини

16) тех. фланець, обойма, чомут

17) архт. архівольт (арки)

18) мор. рим

19) дзвінок (телефонний тощо)

20) дзвін; дзенькіт

21) звучання; звук

22) перен. наліт (чогось), натяк (на щось)

23) церк. благовіст

24) набір дзвонів (у церкві)

2. v

1) оточувати (кільцем)

2) обводити кружком; обкреслювати коло

3) ставити кружком

4) надівати кільце

5) накидати кільце (у грі)

6) затягати кільце в ніс (тварині)

7) робити кільцевий надріз (на корі дерева)

8) кружляти (про птахів)

9) різати кружками (кільцями)

v (past rang; p.p. rung)

1) дзвеніти; звучати

2) дзвонити (про дзвінок, телефон тощо)

3) здаватися, звучати

4) дзвонити, подзвонити (біля дверей)

5) дзвонити по телефону

6) кинути із дзенькотом (наприклад, монету)

7) лунати, звучати; бриніти

8) розноситися, поширюватися (про славу тощо)

9) наповнюватися (звуками)

10) дзвеніти у вухах

* * *

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)

2) реєстрація, облік

3) протокол ( засідання); стенограма; офіційний документ

4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності

5) cпopт. рекорд

6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограма

7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)

8) ( the record) юp. суть справи

9) юp., дiaл. показання свідків; свідок

10) пoeт. пам'ять

1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)

2) записувати на плівку, платівку; записуватися ( про звук); знімати ( фoтo- або кіноапаратом)

3) увічнювати

4) співати, заливатися ( про птаха)

5) icт. свідчити

I n протокол (засідання, наради); офіційний звіт; стенограма; pl архів

- official records офіційний звіт

- summary records короткий звіт

- verbatim records стенографічний звіт (в ООН та інших організаціях)

- record of attendances список/ реєстрація присутніх

- records of the Foreign Office архів Міністерства закордонних справ

- matter of record документально підтверджений факт

- to consult the record перевіряти за протоколом

- to draw up verbatim records складати стенографічний звіт

- to enter on the records внести до протоколу

- to expunge from the record виключити з протоколу

- to place on record внести до протоколу

- to put oneself on record офіційно заявляти, робити офіційну заяву

- to put smbd. on record внести чийсь виступ/ заяву тощо до протоколу

- to read into the record амер. внести/ до протоколу невиголошену промову

- to set the record straight внести поправку до протоколу/ документ тощо; відновити справжній стан речей

- to state for the record робити заяву для внесення до протоколу

- to strike from the record виключити з протоколу

- off the record не для друку; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. в пресі); неофіційний (про заяву)

- on the record офіційний, прилюдний, відкритий; зроблений чи призначений для друку

II v записувати; вносити до протоколу/ реєстру тощо; реєструвати, фіксувати

- to record in the minutes внести до протоколу

1) рулон; клубок

2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка

3) балабушка; валик (нaпp., волосся)

4) валик друкарської машинки

5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет

6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-Лейн

7) обертання, катання

8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця

9) хода перевальцем

10) гуркіт, перекіт ( грому)

11) бій барабана; барабанний дріб

12) хвиляста поверхня

13) рукописна книга (особл. у сувої)

14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші

15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)

16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток

17) apxiт. завиток іонічної капітелі

18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта

19) гeoл. антикліналь

20) aв. бочка, подвійний переворот через крило

21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки

22) м'яка папка ( шкіряна)

1) котити; котитися

2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися

3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)

4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)

5) загортати

6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)

7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці

8) ходити погойдуючись або перевальцем

9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)

10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)

11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)

12) качати, розкочувати ( тісто)

13) пoлiгp. накатувати

14) aмep. просуватися, рухатися вперед

15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування

16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)

17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити

18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії

МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.

1. n

1) самець оленя (антилопи, зайця, кроля тощо)

2) денді; чепурун

3) смілива (відчайдушна) людина

4) знев. негр

5) амер., розм. долар

6) амер., військ., розм. рядовий

7) брикання, підстрибування коня

8) козли (для пиляння)

9) спорт. козел

10) луг, білильний розчин

11) бак для білизни

12) кількість білизни, що закладається в бак

13) кошик для ловіння вугрів

14) розм. візок

15) гречка

2. v

1) ставати дибки, брикатися (про коня)

2) рвонути, смикнути (про автомашину)

3) покривати, злучати (самку)

4) амер., розм. чинити опір, виступати проти

5) амер., розм. вислужуватися, підлабузнюватися

6) амер. пиляти колоди

7) подрібнювати (руду)

8) ел. знижувати напругу

9) лужити, золити, прати в лужному розчині; вибілювати

* * *

1) самець будь-якої тварини; самець оленя, антилопи; самець зайця, кролика

2) заст. денді, чепурун, франт

3) відважна, смілива людина

4) південноамериканський індіанець або негр

5) = buckskin

6) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядовий

1) брикання ( коня)

2) aмep. прохід з м'ячем у зону супротивника ( футбол)

3) хвастощі, похваляння

1) брикати, намагаючись скинути сідока ( про коня); рвонути, смикнути ( про автомашину)

2) aмep. у заперечних реченнях противитися, чинити опір, виступати проти

3) aмep. вислужуватися, підлабузнюватися

4) хвастати, похвалятися

1) козла ( для пиляння)

2) козел ( гімнастичний снаряд)

1) aмep. розпилювати колоди

2) дробити ( руду)

3) eл. знижувати напругу

1) арх. луг, білильний розчин

2) бак для білизни

3) кількість білизни, що закладається в бак

apx. золити; прати в лузі, відбілювати

1) напилок, слюсарна пилка; пилочка ( для нігтів); шліфування, обробка (особл. літературного твору)

2) хитрун, пройдисвіт

1) швидкозшивач, реєстратор ( для паперів); шпилька ( для наколювання паперів)

2) підшиті документи, папери; підшивка ( газети); справа, досьє

3) = file-cabinet

4) , кoмп. файл, масив

1) зберігати, підшивати ( папери) у певному порядку (тж. file away); підшивати ( газети); здавати до архіву; реєструвати ( документи)

2) aмep. подавати, представляти документи; звертатися із заявою, проханням

3) передавати ( повідомлення) по телефону, телеграфу ( про журналіста)

4) прийняти ( замовлення) для виконання

1) ряд, шеренга; колона ( людей)

2) черга, хвіст

3) шax. вертикаль

4) заячий слід

1) самець будь-якої тварини; самець оленя, антилопи; самець зайця, кролика

2) заст. денді, чепурун, франт

3) відважна, смілива людина

4) південноамериканський індіанець або негр

5) = buckskin

6) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядовий

1) брикання ( коня)

2) aмep. прохід з м'ячем у зону супротивника ( футбол)

3) хвастощі, похваляння

1) брикати, намагаючись скинути сідока ( про коня); рвонути, смикнути ( про автомашину)

2) aмep. у заперечних реченнях противитися, чинити опір, виступати проти

3) aмep. вислужуватися, підлабузнюватися

4) хвастати, похвалятися

1) козла ( для пиляння)

2) козел ( гімнастичний снаряд)

1) aмep. розпилювати колоди

2) дробити ( руду)

3) eл. знижувати напругу

1) арх. луг, білильний розчин

2) бак для білизни

3) кількість білизни, що закладається в бак

apx. золити; прати в лузі, відбілювати

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

n 1. ком. дані; інформація; факти; відомості; 2. комп. дані, інформація; a інформаційний

1. інформація у формі фактів, статистики тощо; 2. інформація, яка зберігається, передається, обробляється тощо комп'ютером

═════════■═════════

accurate data точні дані; actual data фактичні дані; administrative data адміністративна інформація; aggregate capital data сукупні дані про капітал; ambiguous data непевні дані; annual data річні дані; authentic data правдиві дані • вірогідні дані • достовірні дані; available data наявні дані; balance sheet data балансові дані • дані про баланс; basic data основні дані • вихідні дані • базові дані; bibliographical data бібліографічні дані; biographical data біографічні дані; book-keeping data бухгалтерські дані; budget data бюджетні дані; business data комерційна інформація; calculation data розрахункові дані; census data дані перепису; coded data закодовані дані; collected data зведені дані; commercial data комерційна інформація • комерційні дані; comparative data порівняльні дані; complete data повні дані; comprehensive data вичерпні дані; confidential data конфіденційна інформація; conflicting data суперечливі дані; control data контрольні дані; corollary data співвідносні дані; correct data правильні дані; corrected data виправлені дані • відкориговані дані; correlated data співвідносні дані; cost data дані про витрати • дані про витрати виробництва; crude data приблизні дані • неточні дані; cumulative data зведені дані; current data поточна інформація; customer data дані про клієнтів • інформація про клієнтів; demographic data демографічні дані; design data розрахункові дані • конструктивні дані; detailed data деталізовані дані • докладні дані; digital data числові дані • цифрові дані; discrepant data розбіжні дані; documentary data документальні дані; economic data економічні дані • економічна інформація; estimated data кошторисні дані; exact data точна інформація; external data зовнішні дані; factual data фактичні дані; final data остаточні дані; financial data дані про фінансову діяльність • фінансові показники; gross data валові дані; group data згруповані дані; historical data дані за минулі роки • історичні дані; identification data розпізнавальні дані; immigration data імміграційні дані; inadequate data неповноцінні дані; incoming data наступні дані • вхідні дані • дані, що надійшли; incomplete data неповні дані; incorrect data неправильні дані; industry sales data торговельна статистика галузі; initial data вхідні дані • початкові дані; input data вхідні дані; long-term data дані за тривалий період часу; main data основні дані; management data управлінська інформація; manufacturing data дані про випуск продукції • технологічні дані; market data ринкові дані • кон'юнктурні відомості • дані про ринок; marketing data маркетингові дані; master data основні дані; measurement data результати вимірювань • нормативи; messy data ненадійні дані • невпорядковані дані; missing data відсутні дані; monthly data щомісячні дані; necessary data необхідні дані; numerical data цифрові дані • числові дані; objective data об'єктивні дані; observational data дані спостережень; official data офіційні дані; on-line data оперативні дані; operating data оперативні дані; operating life data дані про термін служби; operational data робочі дані • оперативні дані; original data вихідні дані • початкові дані; output data вихідні дані • дані про обсяг продукції; past data дані за минулий період; performance data показники продуктивності • робочі характеристики • дані про продуктивність; performance-test data дані протоколу випробувань; personal data анкетні дані • особисті дані • біографічні дані; pertinent data інформація по суті справи; physical data фізичні характеристики; population census data дані перепису населення; precise data точна інформація • точні дані; predicted data прогнозовані дані; preliminary data попередні дані; price-level data дані про рівень цін; pricing data дані про ціни; primary data первинні дані • вихідні дані; principal data основні дані; priority data пріоритетні дані; private data інформація приватного характеру; production data дані про рух виробничого процесу • дані про випуск продукції; profit data дані про прибуток; provisional data тимчасові дані • попередні дані • умовні дані; public data відкрита інформація; published data* опубліковані дані; purchase data статистика покупок • відомості про покупки; qualitative data якісні дані; quality data показники якості; quantitative data кількісні дані; ranked data упорядковані дані • класифіковані дані; rated data розрахункові дані; rating data номінальні характеристики; raw data невпорядковані дані • неопрацьовані дані • вихідні дані; readership data дані про кількість читачів • дані про коло читачів; reduced data оброблені дані • опрацьовані дані; reference data довідкові дані; regular data систематизовані дані; regional data місцеві дані • регіональні дані; relevant data інформація по суті справи; representative data характерні дані; response data відповідні дані • дані про відповідні реакції; restricted data дані обмеженого користування • інформація для службового користування • закриті дані • секретні дані; retail sales data дані про роздрібний продаж • статистика роздрібного продажу; sales data торговельна статистика • дані реалізації товару • дані про збут; sample data вибіркові дані; scarce data недостатні дані • мізерні дані; scientific data наукова інформація; seasonal data сезонні дані • дані про сезонні зміни; secondary data вторинні дані; service data експлуатаційні дані; shipping data дані про відвантаження товару; social data дані про соціальний склад • дані про соціальний склад населення; source data дані походження • дані про походження • вихідні дані; specified data уточнені дані; starting data вихідні дані; statistical data статистичні дані; statistical support data затверджена статистика; status data дані про стан; summarized data підсумкові дані • збірні дані; summary data узагальнені дані • зведені дані • збірні дані; supplementary data додаткові дані • додаткова інформація; supplied data подана інформація • подані дані; supporting data допоміжні дані; survey data матеріали обстеження; systematical data систематизовані дані; tabular data табличні дані; tabulated data табличні дані; technical data технічні дані • технічна інформація • технологічна інформація • техніко-видавничі характеристики; tentative data умовні дані • експериментальні дані • дослідні дані; test data експериментальні дані • результати експериментів • дані досліджень; theoretical data теоретичні дані; trade off data обмінна інформація; transaction data операційні дані; ungrouped data незгруповані дані; valid data дійсні дані • достовірні дані • обґрунтовані дані; variable data змінні дані • мінливі дані; working data показники роботи • результати роботи • робочі дані

═════════□═════════

data abuse зловживання даними • неправильне користування даними; data access arrangement засоби доступу до даних; data acquisition збір даних; data administration організація проходження даних • організація даних • адміністрація даних; data aggregate сукупність даних; data amount кількість інформації • обсяг даних; data bank банк даних • інформаційний банк • архів; data bank management управління банком даних; database база даних; database creation формування бази даних; database design проектування бази даних; database management управління базою даних; database search пошук в базі даних; data bit бітові дані; data capture збір даних • нагромадження даних; data carrier носій інформації • носій даних; data centre центр збору даних • центр накопичення даних; data chaining ланцюжкове зчеплення даних; data channel канал даних; data circuit канал передавання даних; data code кодовий набір; data collection упорядкування даних • нагромадження даних • збір даних; data communication передача даних • передавання даних; data compaction ущільнення даних; data control керування даними; data conversion перетворення даних; data corruption руйнування даних; data description опис даних; data display інформаційна таблиця • інформаційне табло • відображення даних • викладка даних; data encoding кодування даних; data encryption кодування даних; data entry інформаційний вхід • введення даних; data field поле даних; data file картотека даних • тека даних; data flow потік даних; data format формат даних; data for study дані для дослідження; data handling опрацьовування даних • опрацювання даних; data input введення даних • вхідні дані • інформаційний вхід; data input station термінал введення даних; data integrity цілісність даних; data item елемент даних; data link канал передачі даних; data maintenance введення даних; data management керування даними; data management system система керування даними; data manager керівник відділу опрацювання даних • керівник відділу обробки даних; data network мережа передачі даних • мережа даних; data organization організація даних; data output вихідні дані • вихід даних • інформаційний вихід; data packet пакет даних; data performance ефективність даних; data processing обробка даних • опрацювання даних; data processing centre центр обробки даних • центр опрацювання даних; data processor процесор обробки даних • процесор опрацювання даних; data protection захист даних; data rate швидкість передачі даних; data recording реєстрація даних • запис даних; data recovery відновлення даних; data register реєстр даних; data retrieval пошук даних; data safety захист даних • збереження даних; data security безпечність зберігання даних • захист даних • збереження даних; data selection вибір даних; data service bureau центр обробки даних; data set комплект даних • набір даних • низка даних • файл даних; data sharing розподіл даних; data sheet бланк для запису даних; data source джерело даних; data switch перемикання даних; data transfer передача даних; data transfer rate швидкість передачі даних; data transformation перетворення даних; data transmission передача даних; data validation підтвердження правильності даних • перевірка правильності даних • перевірка даних; data value величина даних; to access data діставати/дістати доступ до даних; to analyze data аналізувати дані; to check data перевіряти/перевірити дані; to collect data збирати/зібрати дані; to discard data виключати/виключити дані • відкидати/відкинути дані • виключати/виключити інформацію • відкидати/відкинути інформацію; to enter data вводити/ввести дані; to examine data досліджувати/дослідити дані • оглядати/оглянути дані; to exchange data обмінюватися/обмінятися даними; to feed in data вводити/ввести дані; to furnish data видавати/видати дані • постачати/постачити дані; to handle data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to include data включати/включити дані; to plot the data наносити дані; to process data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to provide data постачати/постачити дані • давати/дати дані; to record data записувати/записати дані; to retrieve data знаходити/знайти дані; to share data ділитися даними; to store data зберігати/зберегти дані; to submit data подавати/подати дані; to turn out data видавати/видати дані; to update data обновляти/обновити дані; to use data використовувати/використати дані

Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.

[br]

Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.

Козачинський, Мануйло (в ченцях Михайло) (1699, Ямпіль, Волинь - 1755) - укр. філософ, культурно-освітній і церковний діяч, проф. КМА, ректор "словено-латинських шкіл" в Сербії та Хорватії, основоположник сербської літератури, мови, засновник першого сербського театру, вчитель Полетики, Сковороди та сербського просвітника Раїча. Освіту здобув у КМА, навчання в якій завершив 1733 р. На запрошення митрополита Сербського Йовановича обіймав посади професора та префекта Карлівецької школи, де прочитав два курси риторики В. Україну повернувся 1738 р.; цього ж року в Києво-Видубицькому монастирі був пострижений в ченці під іменем Михайла. Від 1739 р. - проф. філософії, ачерез рік - префект КМА, де в 1739 - 1745 рр. прочитав три дворічних курси філософії. У 1745 - 1746 рр. виконував обов'язки ректора КМА та архімандрита Києво-Братського монастиря. Хоча в проблемах філософії К. формально дотримувався традиційної для європейських навчальних закладів аристотелівської структури курсу цієї дисципліни, однак, посідаючи деїстичні позиції, намагався пояснювати всі природні процеси й явища, виходячи вже "з природних причин", тобто із самої природи (causa sui) З. авданням науки, інтегральною частиною якої є також філософія, К. вважав виявлення й правильне пояснення "матеріальних" природних причин та законів "за допомогою природного світла", тобто розуму як основного критерію істинності чи хибності в пізнанні, моральності чи аморальності, законності чи незаконності в поведінці людини. Для обґрунтування своєї позиції спирався на досягнення багатьох європейських філософів та природодослідників епохи Відродження й Нового часу. Основним рушієм суспільного прогресу проголошував розум (науку й просвіту). Обґрунтуванню цієї ідеї К. присвятив як праці філософського харарактеру - курси філософії, прочитані укр. студентам, курси риторики, прочитані в Сербії та Хорватії, - так і літературні твори: драми "Образ страстей мира сего образом страждущего Христа исправися" (1739), "Трагедія, сиріч Печальная повість о смерти послі дняго царя сербского Уроша Пятаго и о паденіи Сербскаго царства" (1734), "Благоустробіє Марка Авреліа Антонина, кесаря римскаго" (1745); численні панегірики, описи, тези філософських диспутів, "орації", вітання, декламації, "презенти" тощо. Обґрунтуванню ідей релігійної толерантності й захистові релігійних та національних прав українців та білорусів Королівства Польського К. присвятив невеликий за обсягом твір польськ. мовою "Respons па reflexie pvzeciwko nam, disunitom..." (1753) ("Відповідь на закиди нам, неуніятам"). Для етичних й суспільно-політичних поглядів К. характерна загальна орієнтація на ренесансно-гуманістичну теорію "природного права" (в трактуванні Ліпсія й Греція), яка передбачала право на життя, свободу совісті та на приватну власність. Подальший розвиток ідеї К. одержали в творчості його учнів - Полетики, Сковороди, Раїча та ін.

Копистенський, Захарія (?, Перемишль, Галичина - 1627) - укр. письменник-полеміст, освітньо-культурний і церковний діяч демократичного спрямування, автор низки антикатолицьких і антиуніатських творів, противник винятково прозахідної орієнтації в питаннях освіти та культури. Освіту здобув, очевидно, у Львівській братській школі та в одній з колегій Речі Посполитої. 1619 р. під псевдонімом "ієромонаха Азаріяса" вийшла друком його перша праця "Книга в вірі єдиной....", спрямована проти ідеології протестантів. Гостро полемічний твір К. "Книга о правдивой єдности православних христіян церкви восточной..." (1623) присвячений викриттю та критиці практикованих королівським урядом та католицькою верхівкою заходів для реалізації церковної унії між православними та католиками в межах України та Великого Князівства Литовського. По смерті Плетенецького 1624 р. К. - архімандрит Києво-Печерської лаври. В Лаврській друкарні 1625 р. надруковані його твори "Омілія" і "Казаньє", присвячені пам'яті Плетенецького. Основний полемічний твір К. "Палінодія, или Книга обороньї католической святой апостолской всходней церкви..." був написаний протягом 1620 - 1622 рр. як відповідь на католицький трактат Льва Кревзи. Метою цього, як і всіх інших творів К., була оборона прав укр. православної церкви, захист "політичних і національних прав, звичаїв, духовної самобутності укр. народу в межах Королівства Польського. Для цього К. використовував історичні джерела про минуле укр. народу, починаючи від Княжих часів й закінчуючи сучасними йому історичними подіями - боротьбою козаків проти іноземних завойовників. Прямими спадкоємцями духовної спадщини Київської держави К. вважав укр. націю, оскільки саме українці є "нацією Володимира". Для зміцнення національної самосвідомості укр. народу свідомо використовує в своїх творах живу укр. мову.

[br]

Осн. тв.: "Палінодія" (1622); "Омілія" (1625); "Казаньє" (1625).

ПЛЮРАЛІЗМ СИСТЕМНИЙ - форма філософського плюралізму, особливістю якого є осмислення взаємозв'язку множинності і системності (потрактованої у загальному сенсі - як цілісності взаємопов'язаних елементів). Стрижневим завданням для П.с. є з'ясування питання про взаємовідношення чинників множинності і системності (цілісності) за умови базового припущення про можливість існування їхнього взаємозв'язку; тобто релятивізм (абсолютизація множинності) та догматизований монізм (абсолютизація цілісності) виходять поза межі тлумачень, що належать до П.с. Уперше термінологічний вислів "П.с." був ужитий амер. філософом Майєрсом (1906 - 1955) у статті (1935), а потім концептуально розроблений у наступних дослідженнях, підсумованих у праці "Системний плюралізм: нариси з метафізики" (1961). П.с. розглядався Майєрсом як епістемологічна теорія, згідно з якою плюралізм теоретичних підходів ("перспектив") забезпечує пізнання "спільної для усіх реальності" (т. зв. "метафізичного об'єкта") з певної точки зору; у тлумаченні "точки зору" Майєрс прагнув уникнути суб'єктивізму, ввівши поняття "позаперсональної перспективи" (impersonal perspective). Ідея П.с. у 80 - 90-х рр. XX ст. стала предметом уваги багатьох філософів у США, які зініціювали утворення "Товариства системного плюралізму", невдовзі перейменованого у "Товариство інтерпретативного плюралізму". У висвітленні П.с. окреслились два напрями, які досить приблизно підпадають під означення "консервативного" та "ліберального" (за Фордом) - в залежності від акценту на системності або плюральності. Між обома напрямами не існує чіткого розмежування. У різних сполученнях концептуальні напрацювання представників обох напрямів підведені під наступну типологію (Вотсоном): 1) перспективістський, що виходить із індивідуальних ціннісних орієнтацій (Речер); 2) плюралізм гіпотез, який базується на ідеї існування "однієї реальності" та можливості її істинного пізнання за допомогою різних гіпотез (Пеппер); 3) методологічний плюралізм, згідно з яким можливі лише різні (методологічно зумовлені) формулювання однієї, трансцендентної істини (Бут); 4) архічний (від грецьк. άρχή - початок), або фундаментальний плюралізм, в якому першочергової ваги надається початковим принципам. На думку багатьох прихильників П.с., для з'ясування питання про можливість сполучення та співіснування (замість релятивістського взаємовиключення) різних філософських теорій і концепцій важливе значення має сформульований Вотсоном принцип "взаємного пріоритету". Згідно з цим принципом, кожна окрема філософська система, як і кожний із її засадничих елементів, знаходиться у відношенні "взаємного пріоритету" щодо інших систем та їхніх елементів. Це означає, що займаючи позицію "логічного пріоритету щодо інших" систем та елементів, ця система та її кожний елемент може ці інші системи та елементи інкорпорувати (у зміненому вигляді) у власний зміст і їх підтвердити.

1) установка для складання (монтажу) кристалів (в корпуси); установка для монтажу кристалів (на платі)

2) програма архітектурного проектування [складальник] кристала

1) шафка

2) комірка, хижка

3) ніша в стіні церкви (для зберігання священних книг)

4) заст. архіви

* * *

1) apx. шафка; сховище, комірка; буфетна

2) ніша в стіні церкви для зберігання книг, начиння